Огляд серії ігор та кіно The Witcher

Чи не кожен, хто із захопленням читав книги Анджея Сапковського й непокоївся за долю героїв та світу, сподівався на продовження історії про Геральта з Рівії та мріяв спробувати себе в образі Білого Вовка. І, як показав час, всі хто чекав – дочекалися, причому не просто якусь прохідну RPG, а легендарну як її герой, серію ігор The Witcher. Згадаймо ж як це було.

Історія франшизи Відьмак

На просторах східної Європи Сапковського вже давно знають та люблять. Так склались обставини, що нам східноєвропейські середньовічні реалії, одягнені у фентезійність і приправлені знайомою міфологією, виявилися набагато ближчими, ніж західному читачеві.
Але наприкінці 90-х пан Анджей випустив останню на той момент сьому книгу, і з болем у серці ми були змушені визнати, що історія Білого Вовка закінчилася. Причому не зовсім зрозуміло, добре чи погано.

2002 року вийшов польський серіал про відьмака. Ось тільки проект був малобюджетним та, здавалося, знятим нашвидкуруч – подекуди перемішував сюжет книг, та й узагалі був прийнятий критиками дуже прохолодно. Хіба що Міхал Жебровський, який зіграв головну роль, міг хоч якось потішити глядача. І то, згадавши опис Геральта, рішення запросити його зіграти роль місцевого секс-символа може видатися не дуже вдалим.

І ось у 2007 році виявилося, що Геральт живий і майже в хорошому стані. Завдяки старанням польської компанії CD Projekt RED ми побачили добротну Action/RPG із шикарною атмосферою.
Незважаючи на те, що сам Сапковський у розробці сюжету гри не брав участі, він вийшов досить крутим для свого жанру. Додавши до цього непогану, нехай і не найкращу, на той момент графіку, колоритних персонажів, багато з яких знайомі нам за книгами, діалоги та жарти, прописані в кращих традиціях «Саги про відьмака», і ідеальне музичне оформлення, ми отримали кілька десятків годин захоплюючого та інтригуючого геймплею.

Перша гра про відьмака - THE WITCHER (2007)

Платформи: РС

Історія, розказана Сапковським, та видуманий ним світ ідеально підходять для RPG. Звичайно, рішення нагородити відьмака амнезією пахне мексиканськими серіалами. Але як ще можна було змусити Геральта забути про те, що він легенда, майстер меча, що володіє основами магії та алхімії, та ще й змусити його не турбуватися про долю Єніфер та Цирі?

Нові пригоди Білого Вовка починаються у Каер Морхені, куди його дбайливо доставили зализувати рани. На обитель відьмаків нападають і крадуть їх знамениті мутагени, а Геральту потрібно з цим розібратися, попутно влипаючи в купу історій, виконуючи звичайні відьмачі замовлення, заново навчаючись усьому, що він забув, і дізнаючись факти зі свого минулого життя. Сюжет вийшов справді крутим, проте обійдемося без подробиць, щоб не псувати задоволення тим, хто тільки має бажання познайомитися з іграми серії The Witcher.

Звичайно, як того вимагає жанр, доведеться займатися прокачуванням Геральта і перемагати багатьох ворогів. Щоб виконати нищівну комбінацію, достатньо лише клацнути мишкою в потрібний момент. Але це не означає, що бойова система надто проста. На бойові показники впливають таланти, які відьмак отримує в міру накопичення досвіду, а ви розподіляєте на власний розсуд, правильно вибираєте стиль бою під конкретного супротивника.
Крім того, доведеться вивчати і вдосконалювати володіння знаками, варити відьмачі еліксири та зілля, що прискорюють регенерацію, дозволяють бачити в темряві тощо. А щоб створити ці еліксири, Геральту необхідно постійно розчленовувати монстрів та витягувати з них інгредієнти, а також збирати різну корисну рослинність. До того ж відомості про цих монстрів та флору найчастіше зберігаються в книгах і сувоях, які доведеться купувати у торговців. Однак на легкому рівні складності алхімія та ідеальне володіння знаками не дуже й потрібні. Майте на увазі.
Вибору зброї та екіпірування при цьому у відьмака практично немає: змінити обладунок можливо лише двічі, можна викувати новий меч «для людей» з метеоритної руди та прикрасити рунами срібний меч. Та воно і на краще – немає чого відволікатися від сюжету, бігаючи за різноманітним лутом і речами.

Але й без розваг не обійшлося. То перепити когось треба, то в покер на кістках пограти, то набити комусь пику кулаками. До того ж у кожній локації є кілька дам, яких можна досить легко звабити. Вони, природно, з'явилися в грі як наслідок громадського прагнення еротики. У книгах відьмак, звичайно ж, користувався популярністю серед жінок, проте ті частіше самі за ним бігали, бо у нашого героя завжди були справи важливіші, та й користуватися чиєюсь слабкістю він не звик.
Перша частина серії отримала кілька нагород ще до свого офіційного виходу, а потім і взагалі стала в певній мірі культовою. Останнім фактором, який може вплинути на ваше рішення зіграти цю гру може стати наявність української неофіційної локалізації до даної гри. 

Ми уже робили статтю про українізатор відьмака, а також зняли гайд, який полегшить для вас процес встановлення українізатора.

Друга частина THE WITCHER 2: ASSASSINS OF KINGS (2011)

Платформи: PC, Xbox 360

У тому, що історію чекає продовження, ніхто не сумнівався. У 2011 році вийшла наступна частина – The Witcher 2: Assassins of Kings на ПК і Xbox 360. Виглядало тут все вже інакше: якісніше, епічне, правдоподібніше. І не лише виглядало.
На початку гри з'ясувалося, що відколи закінчилася перша частина, багато що змінилося і в житті наших героїв. Геральт і Трісс непогано влаштувалися коло темерського короля Фольтеста: чарівниця стала його радницею, а відьмак став кимось на кшталт особистого охоронця. Але їм не судилося довго насолоджуватися цим високим становищем. Вже у першу годину гри проти монарха збунтувалася частина дворянства, його незаконнонароджених дітей взяли в полон, та ще й раптово дракон прилетів підсмажити пару-трійку солдатів під цей балаган.

Звичайно, Білий Вовк опинився в гущі всіх цих подій, але так і не зумів запобігти смерті Фольтеста: їх обох застав зненацька загадковий вбивця. Про все це Геральт розповідає на допиті, адже саме його звинуватили у вбивстві, історія розкривається у вигляді ретроспективи, як Dragon Age 2, лише швидше. Справжнього ж убивцю відьмаку ще треба буде розшукати.
Вже з перших кроків стає зрозумілим те, що бойову систему в другій частині вирішили не просто перекроїти та якось доповнити, а переписати з нуля.

Відьмача магія залишилася на місці, а от закликування мишкою ворогів на смерть – у минулому. Тепер в арсеналі Геральта залишилися лише дві базові атаки та блок. І одразу видно, наскільки це ускладнить відьмакові життя: вороги стали розумнішими і сильнішими та прикривають одне одного; потрібно стежити, щоб не затиснули до стіни, і всіляко хитрувати не лише зі знаками, але і з пастками. Тепер до бою потрібно готуватися так, як це робив би реальний відьмак насправді: вивчити ворога, прийняти потрібні еліксири, враховувати побічні ефекти.

Звісно, абсолютна більшість критиків та ігрових видань навперебій співали дифірамби новому творінню CD Projekt як «одній з найкращих RPG в історії» та «зразковій RPG».
До речі, у 2013 році Сапковський все ж таки видав нову, восьму за рахунком, книгу про Відьмака – «Сезон гроз». Ось тільки вона не стала альтернативним варіантом продовження історії: події розгортаються десь між оповіданнями «Останнє бажання» та «Відьмак», що увійшли до першої книги даної саги.

Одна з найкращих ролівок в історії: THE WITCHER 3: WILD HUNT (2015)

Платформи: PC, PlayStation 4, Xbox One, Nintendo Switch, PlayStation 5, Xbox Series X/S

Сюжет другої частини неодноразово натякав на те, що настав час згадати своє минуле, любов до Єніфер та Призначення. Так що настав час зайнятися пошуками Цирі і розібратися з Диким Полюванням, що переслідує її, чому, власне, і присвячена гра – The Witcher 3: Wild Hunt, що вийшла в 2015 році на ПК, PS4 і Xbox One.

Світ змінився як для його мешканців, так і для гравців: перші змушені рятуватися від війни, нетерпимості до магії, яку досі поважали і шанували, релігійного фанатизму, а другим доведеться подорожувати цього разу по відкритому світі. З останнім і були пов'язані одні із найбільших труднощів для розробників – адже була потреба створити гравцеві мотивацію досліджувати величезні локації.
Але розробники цього разу впоралися. По карті розкидали безліч цікавих місць: наприклад, десь причаїлися розбійники, що тримають у страху ціле село, і якщо їх позбутися, можна спостерігати, як змінюється життя місцевого населення. А обшукавши труп розбійника, можна виявити карту, що веде до скарбів, або креслення нової зброї.

Світом варто блукати хоча б для того, щоб знайти місця сили, що дають додаткові бали талантів, що дуже корисно для розвитку героя, тому що інакше розвиватися буде дуже важко і дуже повільно. Водночас, періодично відбуваються випадкові події. Загалом з'являється стійке відчуття того, що світ справді живий.
Бойову систему знову змінили. Якщо пам'ятаєте, наскільки динамічними та хардкорними бували битви в Dark Souls, можете готуватися до того, що тут на вас чекає щось схоже. Систему покращень також змінили. Можна вчитися віртуозно володіти мечем, знаками або варити еліксири, кожне із умінь у гілці можна покращувати, але вивчити все не вийде. Відьмак має обмежену кількість активних умінь, тому над розвитком героя доведеться серйозно замислитися.

Третя частина серії The Witcher теж почала збирати нагороди ще до виходу. І хвалили її за все, за що взагалі можна хвалити, починаючи від системи розвитку героя, різноманіття та кількості контенту, унікальності та продуманості світу, закінчуючи промальовуванням дрібних деталей, зміною погоди та часу доби.
До The Witcher 3: Wild Hunt можна завантажити 16 невеликих доповнень, що відкривають нові обладунки, образи персонажів, квести та інші приємні дрібниці. Також вийшло два великі DLC: «Кам'яні серця», яке відправить Геральта в сповнений таємницями особняк та «Кров і вино» – яке перемістить Геральта у зовсім іншу локацію під назвою Туссент.

ГВІНТ: ВІДМАК. КАРТКОВА ГРА (2018)

Платформи: PC, iOS, Android

Придумана Сапковським і реалізована розробниками карткова гра «Гвінт», яка вперше з'явилася в The Witcher 3: Wild Hunt, настільки сподобалася геймерам, що ті забували про пошуки Цирі та проводили багато годин у пошуках карт для колоди та у епічних битвах із суперниками в тавернах та на турнірах.

Разом з тим, розкусити НПС-опонента було досить просто, а після збирання сильної колоди це заняття ставало доволі нудним. Гравці прагнули змагатися із рівними собі, і CD Projekt RED дала їм таку можливість.
У 2018 році було випущено ККІ «Гвінт: Відьмак. Карткова гра» – покращена та доповнена версія «Гвінту» з третьої частини серії. Правила залишилися практично тими ж, але список фракцій та карт був розширений, з'явилися нові режими та ігрові механіки.
Проект став популярним ще на етапі бета-тестування і після релізу автори стали влаштовувати кіберспортивні турніри з грошовими призами. Оскільки мережевий «Гвінт» доступний безкоштовно для всіх, монетизація гри відбувалася за допомогою бойового пропуску, який приносив гравцям бали, нагороди та косметичні предмети.
CDPR будувала плани здійснити реліз гри на всіх існуючих платформах, однак у результаті тайтл залишився лише на РС, iOS та Android. Версії для консолей PlayStation і Xbox розроблялися, але були скасовані: розробники вирішили зосередитися на підтримці «Гвінту» там, де гра має активну аудиторію.

КРОВНА ВОРОЖНЕЧА: ВІДМАК. ІСТОРІЇ - Thronebreaker: The Witcher Tales (2018)

Платформи: Windows, PlayStation 4, Xbox One, Nintendo Switch, iOS, Android

При розробці «Гвінту» CD Projekt RED планували додати в гру, крім мережевих режимів, однокористувацьку кампанію. Остання була розроблена настільки масштабною, що було вирішено випустити її як самостійний проект. Так виникла гра «Кровна ворожнеча: Відьмак. Історії».
Її сюжет зосереджений на подіях, що відбуваються на початку першої частини серії The Witcher, в часових межах книг Сапковського. У головній ролі – Мева, королева Рівії та Лірії, якій доводиться протистояти Нільфгаарду, що вторгся на її землі. CDPR із властивою для них завзятістю постаралися видати гравцям захоплюючу історію з несподіваними поворотами та раптовими одкровеннями, відомими за книгами місцями, персонажами та подіями.

По геймплею «Кровна ворожнеча: Відьмак. Історії» є ізометричною RPG з елементами візуальної новели і битвами в жанрі ККІ. Мандруючи глобальною картою, гравці досліджують локації, шукають секрети, спілкуються з NPC і приймають сюжетно важливі рішення, а битви розгортаються за правилами «Гвінту», з використанням карт з колоди. Причому місцева карткова гра помітно відрізняється від аналога із третьої частини «Відьмака»: автори не лише додали нові механіки, а й вигадали безліч цікавих випробувань.
Завдяки великій кількості сюжетних відгалужень, впливом прийнятих рішень на розвиток історії та захоплюючим картковим боям гра отримала визнання та високі оцінки. «Кровна ворожнеча» вийшла на РС, актуальних консолях та мобільних платформах.

«ВІДЬМАК» У КІНО, СЕРІАЛАХ ТА АНІМАЦІЇ

Першу спробу екранізувати «Відьмака» було зроблено у 2002 році – мова йде про згаданий вище у статті польський серіал з Міхалом Жебровським, який вдало зіграв дану роль. Втім, крім харизматичного головного героя, TV-шоу не було чим похвалитися, і зараз воно напевне  цікавить лише фанатів франшизи.

У наступні роки на TV-екранах та в інтернеті виходили аматорські фільми та артхауcні постановки, проте всерйоз їх сприймати складно – це в кращому разі непогані медіапродукти за мотивами всесвіту.

Хоча варто виділити намагання наших ентузіастів зняти власну короткометражну стрічку про Геральда, яку можна переглянути безкоштовно на YouTube. Багато хто жаліється на те, що відьмак виглядає надто молодим і незвичним, але творці відповідали, що таким був задум. Над фільмом працювали такі відомі українці, як Олекса Мельник, Олесь Юсипчук та Олег Куліков.

У 2017 році стрімінговий сервіс Netflix анонсував екранізацію «Відьмака» у вигляді серіалу. На роль Геральта запросили Генрі Кавілла, який зіграв роль Супермена з «Людини зі сталі», «Бетмен проти Супермена» та «Лізі Справедливості», роль Цирі зіграла актриса Фрейя Аллан, Єніфер та Трісс – Аня Чалотра та Анна Шаффер відповідно.

Прем'єра шоу відбулася у 2019 році на Netflix. Перший сезон вільно переказував події перших двох книг циклу Сапковського, другий сезон, що вийшов у 2021-му році, екранізував книгу «Кров ельфів» із вкрапленнями інших оповідань саги. І це лише початок: на підході третій сезон серіалу, а з доволі таки недавніх чуток можна зрозуміти, що Netflix вже замовив четвертий та п'ятий сезони.

Думки про "Відьмака" від Netflix розділилися. Фанати в люті, адже їм все не так – від касту та сюжетних вольностей до зовнішнього вигляду нільфгаардських обладунків. Заради справедливості, деякі актори дійсно грають чесно кажучи так собі, а використання кількох часових ліній у першому сезоні взагалі збиває з пантелику. Інші глядачі сприйняли серіал прихильно, оцінивши харизматичність головного героя, цікавий сценарій і доволі непоганий гумор, а також ту саму популярну пісню із саундтреку.

Але одним лише «Відьмаком» сервіс не обмежився. У 2021 році відбулася прем'єра анімаційного фільму «Відьмак: Кошмар вовка», який розповідає про молодість Весеміра – відьмака та вчителя Геральта. А наприкінці 2022 року очікується прем'єра міні-серіалу «Відьмак: Походження», дія якого розгорнеться за 1200 років до пригод Білого Вовка, в епоху Поєднання сфер, і розповість про перших відьмаків.
ЩО ДАЛІ?

CD Projekt RED неодноразово залишала натяки на те, що хоче повернутися у світ «Відьмака», де залишилося дуже багато нерозказаних історій. Можливо, вони будуть присвячені вже не Геральту — а, наприклад, Цирі, або зовсім новому персонажу, якомусь юному відьмаку. Нову сагу про Відьмака вже анонсовано, проте ми ще розкажемо про неї у наступних статтях.
Разом із тим, у світлі ситуації з Cyberpunk 2077 варто очікувати, що CDPR довго відновлюватиме своє добре ім'я, і ​​ще нескоро повернеться до нас з новими пригодами відьмака. З іншого боку, можливо, настільки сильний стрес піде компанії на користь: розуміючи, що вдруге зіграти на довірі фанатів не вдасться, поляки докладуть усіх зусиль, щоб випустити новий шедевр.

Ну а поки, в очікуванні нової гри із серії, можна знову пройти трилогію. Власники консолей PlayStation 5 і Xbox Series X можуть дочекатися оновленої версії The Witcher 3. А можливості ПК дозволять урізноманітнити враження, встановивши моди для The Witcher, The Witcher 2 або The Witcher 3. Зрештою, як варіант, можна пограти у щось у стилі «Відьмака». Також можливість грати у ігри цієї серії з'явилась у власників Nintendo Switch та Steam Deck.

ВИСНОВОК

Насамкінець слід сказати про головне, а саме про те, що поєднує ігри серії The Witcher.
Світ, описаний Сапковським, багатогранний, складний, жорстокий і саме цим є реалістичним. Його персонажі живі, у них свої проблеми, характери, комплекси та травми. Абсолютного зла й абсолютного добра не існує (окрім росіян, які є абсолютним злом), є лише сильні й слабкі, багаті й бідні, розумні й дурні, жорстокі й милосердні, які мають особисті та спільні цілі для досягнення особистого чи загального блага.
А благо для кожного своє. Хтось намагається протистояти силі Нільфгаарду, хтось зосереджений на тому, щоб не допустити нового сполучення Сфер, хтось полює на монстрів, а хтось просто намагається вижити.
Пригадуєте, наскільки складно було Геральту ухвалювати важливі рішення в книгах? Адже він розумів, наскільки серйозними можуть бути наслідки, адже від його слова може залежати чиєсь життя.
Ця ж думка пронизує усі ігри серії, змушуючи думати, аналізувати, намагатися передбачити наслідки прийнятих рішень, жити в цьому світі, вигаданому, але який здається цілком реальним з усіма своїми проблемами поділу влади та багатств, расової та класової нетерпимості, забобонів та стереотипів, що гублять сотні життів. Деколи навіть вибір, зроблений у побічних квестах, відбивається на подальших подіях, не кажучи вже про основний сюжет.
Завдяки інтригуючим сюжетним поворотам, глибокому пропрацьовуванню квестів, персонажів, діалогів, похмурому і реалістичному світу і неповторній атмосфері, якою серія багато в чому зобов'язана шикарному музичному оформленню, «Відьмак» ще довго триматиметься на перших позиціях у списку найкращих ігор у своєму жанрі.