Ретроспектива Max Payne 3 [Золотий пантеон]

Інколи статті пишуться через силу. Інколи матеріал лишається незавершеним в моїх забутих чорновиках, а шкала прокрастинації отримує зайвий бал.

Та сьогоднішні думки я висловлюю, будучи сповненим енергії і тез, які хаотично снують у моїй голові. Тому я постараюсь свої думки структурувати і зацікавити вас, а ви постарайтесь оповідача не критикувати так, щоб він втратив бажання писати і надалі. 

Наше життя з кожним роком протікає все швидше і швидше. Свій обмежений час ми стараємось ретельно планувати. Саме тому навіть елементарний вибір розваги інколи викликає справжню дилему. Не сумніваюсь, що у багатьох з вас були вельми змішані почуття при виборі фільму, який збираєтесь переглянути або ж гри, в якій плануєте потонути на декілька годин. Хочеться одразу пристрелити декількох зайців. Отримати і насолоду та відпочинок і при цьому якось розвинутися та пізнати щось цікаве та нове. Тут то і починається справжній квест. Переглядаючи стрічку актуальних новинок на Steam, Origin або Epic Store можна зловити справжнісіньку депресію. Мало того, що кожна копія гри обійдеться в під 500 до 2000 гривень, так ще і релізів вкрай мало, адже хороші ігри виходять не щодня. Умовна GTA виходить раз в більш ніж 5 років, а відьмаки, кіберпанки та подібні по масштабності ігри виходять з іще більшими інтервалами часу. Багато цікавого проходить мимо нас, лише тому, що розробникам не вистачило коштів на рекламу, а деякі шедеври виходять настільки забагованими, що відкладаються для проходження на невизначений час, допоки їх не оптимізують розробники. 

Тож рекомендація гри, яка буде якісною і подарує геймеру омріяний приємний досвід від гри, буде не зайвою та навіть дуже корисною. Оскільки новинки дорогі, то інколи появляється сенс заглянути в минуле і спробувати ту гру, ціна якої не буде кусатися, а оптимізація та досвід від ігрового процесу викликатимуть лише ваші бурхливі овації та хвилю вибухових аплодисментів.

Тому сьогодні я вирішив заглянути в минуле і розповісти вам про таку чудову гру, як Max Payne 3. Тут то у глядача виникає низка невідкладних питань до оповідача. Чому саме Макс Анатолійович Пейн? Чому саме третя частина? Відповіді на все я постараюсь дати по мірі прочитання вами статті. 

Вибирав я гру опираючись на свої смаки. У грі ви зможете отримати велику порцію екшену, динамічний та доволі продуманий сюжет, при цьому гра не коштує багато грошей і не вимагає надто сильного заліза. Та і застарілою її аж ніяк не назвеш. Адже розробники добряче постарались, щоб гра навіть на момент написання цієї статті виглядала привабливо та затягувала все нову та нову аудиторію. До того ж гру пропустило багато геймерів через причини, які я озвучу згодом. Чому саме третя частина? Перші дві доволі старенькі і у багатьох гравців можуть викликати відторгнення через дуже і дуже стареньку графіку. А погравши третю, ви сюжетно не втратите практично нічого, а мотивація познайомитись з двома першими частинами лише виросте. А потім буде привід переграти і третю частину з новою базою сюжетних пізнань у кишені.

Епілог уже вийшов доволі довгим. Тому нараховуємо собі потрібну кількість очок досвіду і переходимо до наступного розділу.

Наш ігровий герой також мало відрізняється від своєї кіношної адаптації. Відома сучасним геймерам за творення таких ігор як Control, Quantum Break та Alan Wake студія плідно попрацювала над сценарієм, візуалом та ігровими механіками. За сюжетом Макс - поліцейський, який ще під час подій першої частини гри втрачає свою сім'ю. Пережити дану подію вдається лише тілу Макса. А дух його стає цинічним духом помсти. Похмуре місто, атмосфера фатальності, Макс, якому чхати на власне життя, лише б помститися за смерть сім'ї. Все це створювало просто нереальну атмосферу цілковитого нуару. Після цієї гри людей з осінню на душі явно збільшилось, а дилогія стала дуже успішною і серед геймерів вважалась іконою нуарного жанру. 

Та час не стояв на місці і після кропіткої праці Remedy взялась до нового проекту і ним став не Max Payne 3. Довго про нову частину не було ніяких відомостей, а права на франшизу перейшли до Take Two Interactive. З часом почали з'являтися нові подробиці. Грою зайнялась Rockstar Vancouver, що давало надію на якість проекту. Нові розробники могли б просто продовжити ностальгічний сеттинг перших двох частин. Проте їх плани виявились набагато амбітнішими. Вони вирішили перевести Макса на абсолютно новий рівень.

Оскільки з моменту попередніх подій пройшло цілих дев'ять років, то і Макс мав якось змінитись. Він постарів, став жорстокішим, цинічнішим, втратив роботу в поліції, але так і не зміг оговтатися від свого горя. Заливаючи своє нещастя в бідних Нью-Йоркських ригалівках він зустрічає ніби-то давнього знайомого Рауля Пасоса, який пропонує йому легку роботу з хорошими грошима у Сан-Паулу. Оскільки запальний характер Макса підписав йому смертний вирок в рідному місті то і на пропозицію перебратись в інші краї він пристає, хоча і без зайвого задоволення. Нова робота - тілоохоронець не є важкою. Наш герой охороняє сім'ю місцевого бізнесмена Родріго Бранко, а в робочий та неробочий час заливається віскі та антидепресантами. Все його життя затухає, допоки невідомі бойовики не викрадають дружину Бранко. Макс намагається допомогти, але з кожною його дією Сан-Паулу затягує його все глибше і глибше в свої кримінальні пута. 

Багатьох фанатів така зміна локації розчарувала та розізлила. Велика кількість прихильників серії свято вважали, що нуар це коли 24/7 ніч, випивка та місто, яке по вінця наповнене гріховністю та байдужістю. Проте сміливці з Рокстар вирішили показати нуарну лінію більш тонкою. Нью-Йоркські нічні нетрі замінили сонячним Сан-Паулу. Проте атмосфера фаталізму нікуди не поділась. Попри теплий клімат та хорошу погоду, яка навіює почуття безпеки та безтурботності, тут також панує беззаконня та цинізм. Люди живуть в фавелах, вони втомлені та байдужі одне до одного. Життя тут нічого не коштує, а правоохоронні органи виявились просто армією в руках тих,у кого повні кишені грошей. Макс теж не втратив свого цинізму та відсутності інстинкту самозбереження. Пробираючись через ігрові рівні він нещадно нищитиме ворогів, періодично розбавляючи перестрілки пафосними та нуарними цитатами від яких інколи мурашки по шкірі. Саме тому, ті, хто все ж таки відкинув свою упередженість і пограв у дану гру переважно залишались задоволені.

Не сюжетом єдиним. І хлопці з Rockstar це чудово розуміли. Саме тому новий ігровий світ Сан-Паулу зможе приємно вразити геймера своєю різноманітністю. Кожен рівень - нова локація, яка кардинально відрізняється від попередньої, як колірною гамою, так і оформленням. Сидить собі Макс на світському заході, тут він уже оповитий неоновими променями нічного клубу, наступний кадр переносить його на нічний стадіон, наповнений командос. Ви встигли кліпнути, а локація уже змінилась на похмурі доки, які контролює місцеве угруповання.  А вже через мить ми пробираємось через безкінечні фавели в яких немає ніякої приватності та панує бруд і злидні. За це гра заслуговує тверду десятку і розробники ще раз довели, що вміють пропрацьовувати локації до найменших дрібниць. Для фанатів лору у грі також додано декілька інтерактивних областей, з якими герой зможе взаємодіяти і ще більше заглибитись в історію згорьованого колишнього детектива.

Попри те, що геймери часто виступають проти закриптованих сцен - у грі вони використані грамотно і лише додають кінематографічності ігровому процесу. При проходженні складається враження, ніби переглядаєш хороший олдскульний бойовик з ефектними перестрілками і цікавим візуалом.

Шарму картинці додають і "глюки" Макса. Часто картинка деформується візуальними ефектами, які символізують наслідки довгого зловживання алкоголем і антидепресантами нашим Героєм. Інколи це подобається, інколи трохи бісить. Але картинка при цьому отримала власний неповторний стиль і це добре.

Ну і як не згадати фільтр вигорання фарб, коли Макс використовує Bullet Time. Це захоплює та заставляє милуватися усім навколо, а кожен постріл перетворюється в витвір мистецтва, який хочеться записати і запам'ятати надовго.

Надіюсь ви не закриєте статтю, якщо я скажу, що механіка тут по суті лише одна. Макс пробивається через ряди противника, попутно фаршируючи їх свинцем в знаменитому сповільнені часу. Та це не той випадок, коли грі доводиться пропонувати велику кількість видів взаємодії, щоб хоч якось утримати увагу геймера щоб той не заскучав. Тут гравця чекають динамічні та соковиті перестрілки, які явно не дадуть замріятись і половину ігрового часу милуватися пташками з вікна. Одноманітні перестрілки тут і там часто розбавлені заскриптованими моментами, які забирають у гравця частину керування і заставляють в ефектних кінематографічних позах при уповільненому часі убивати одразу цілу пачку ворогів, які також кінематографічно розлітаються в усі сторони. Коли уповільнювати час - гравець вирішує сам. Візуал при цьому залежить від того, як геймер відчуває гру. Грамотне використання Bullet Time дозволяє ігровий процес перетворити у фільм, де кожен постріл буде витвором мистецтва. Це захоплює і дозволяє грати в гру годинами без втоми і скучання. 

Підгледів я такий пункт в одній статті і вирішив його теж включити. Адже це і справді важливо. Саме рівень реграбельності вирішить - буде гра вічною, чи зникне за короткий час після релізу. Також це впливатиме на імовірність виходу ремастерів, планування сиквелів/приквелів тощо. Саме тому і звернемо на це увагу.

Гра не надто довга і при цьому насичена подіями. Після першого проходження відкладаються лише яскраві емоції і втома. Гравець буквально відчуває виснаженість Макса. Всю його біль і емоції. Це те, що вдалось розробникам на всі 100. Подати сюжет гри як динамічний екшен і при цьому зберегти увесь драматизм головного героя. Макс - особистість, з якою захочеться зустрітися і вдруге. І втретє. А потім з кожним анонсом нової гри від Rockstar надіятись, що це буде саме Макс Пейн 4. 

Та реграбельність це не тільки сюжет. Ачівки також відіграють велику роль для перфекціоністів та любителів проходити гру на максимум. Тут можна шукати сюжетні додатки, про які я згадував раніше, також по всіх ігрових місцинах розкидані фрагменти золотої зброї. Особисто я за перше проходження не зібрав жодного екземпляра, а отже це доволі важко. Це поверне гравців до повторного проходження. 

Ігрова складність теж на рівні. Перше проходження рекомендую виконувати на Медіумі. Це дозволить не особливо морочитися з ворогами і при цьому отримувати максимум задоволення від ігрового процесу, сюжету та візуалу. Якщо ж ви мамин кіберспортсмен - ваш рівень Важкий - він викличе доволі багато складнощів у недосвідчених гравців. Виконали його? Тоді ловіть нагороду, адже після проходження на високому рівні важкості стають активними уже одразу 2 нових режими - Олдскул та Хардкор. На них ви зможете розтягнути гру на десятки годин та суттєво понервуєтесь, адже Макс буде помирати, помирати і ще раз помирати, а вороги будуть наступати як ніколи. Яке ж це проходження? Третє? Чудово! 

Тому висновок простий - реграбельність гри на високому рівні. Ну і раніше там був мультиплеєр. Зараз я за нього і згадувати не буду. Сум бере. 

Макс Пейн 3 - гра, яка хоча і була сприйнята в штики при анонсі - все ж виявилась шедевром, а розробники, яким випала можливість попрацювати з історією Макса довели, що є справжніми професіоналами. Вони не тільки зберегли авторитетність Макса в очах геймерів, але і перевели персонажа на якісно новий рівень розвитку. Він не втратив цинічності, але все ж намагається намацати в нуарній темряві бодай би якийсь промінчик світла та надії. Якщо ви досі не грали цю гру - саме час її спробувати, адже на розпродажах в Steam вона коштує не багато, а контенту на потрачену гривню ви отримаєте набагато більше, ніж в деяких нових анонсах. Тому, якщо мене хтось питає, у що б йому пограти - Макс Пейн 3. А тоді можна ознайомитись і з першими двома частинами, тим більше вони доступні навіть на мобільні пристрої. 

Особисто я не хочу класти грі оцінку по якійсь шкалі. Я просто віднесу її в пантеон тих ігор, котріза версією нашого порталу Geeks News обов'язково потрібно спробувати. Низько вклоняюсь тій аудиторії, яка ще не розучилась читати такі довгі статті та запрошую усіх охочих в коментарі для обговорення. Цікава будь-яка думка. А я з вами не прощаюсь, а просто переміщаюсь також в зону коментарів, та йду паралельно готувати якийсь інший цікавий матеріал. 

Хороших вам ігор, та багато вільного часу, щоб у них грати!