Ігри Immersive Sim 一 коли занурення в гру стає абсолютним

У сфері ігрової індустрії існує такий жанр як Immersive Sim. Він налічує небагато, лише близько десятка відомих проектів, проте більшість із них внесено до золотого фонду відеоігор. Нещодавно розробники S.T.A.L.K.E.R. 2 опублікували свіжий трейлер гри, та розповіли про іммерсивні функції своєї гри. Тому, ми вирішили розповісти про історію, філософію та проблеми цього незвичайного жанру.

Що таке Immersive Sim

У перекладі з англійської словосполучення "Immersive Sim" можна перекласти як "симулятор занурення", "симулятор залучення". Це означає, що всі елементи гри спрямовані на максимальне залучення гравця у світ: вид від першої особи для асоціації з персонажем, велика кількість геймплейних механік та нелінійний левелдизайн для забезпечення повної свободи дій, непередбачуваний ШІ для створення різноманітних ситуацій, та, врешті, наповнення локацій деталями для вибудовування оповідання сюжету через оточення.

Розглянемо всі ці елементи детальніше.
Прийнято вважати Immersive жанром, але фактично, це скоріше напрямок геймдизайну, в якому можуть поєднуватися елементи кількох жанрів – шутера, стелс-екшену, RPG, навіть платформера. Їх поєднує основний принцип: геймер повинен занурюватися у віртуальний всесвіт повністю, мати необмежену свободу та своїми діями впливати на стан світу. Від ігор жанру RPG симулятор занурення відрізняється меншим впливом «цифр» на геймплей: успішність виконання тієї чи іншої операції залежить виключно від майстерності самого гравця, а не від показників «шкоди», «спритності» або «маскування».

Основні складові жанру Immersive Sim

Нечасто ігри дають гравцю стільки шляхів проходження, як представники Immersive Sim. Завдяки варіативним та відкритим до дій рівням гравці можуть йти до мети шляхом, який вони самі оберуть. У деяких ігор з цього жанру свободи дають більше, наприклад у орієнтованих на дослідження та стелс іграх на кшталт Thief, Dishonored та Deus Ex, десь менше, як у проектах, де акцент зроблений на бої – BioShock, System Shock, Prey. Проте локації завжди побудовані так, щоб геймер міг вибирати - піти прямо або в обхід, відразу заявити ворогам про свою присутність або потай пробратися в потрібне місце.

Разом з нелінійним геймдизайном, ігри в жанрі Immersive Sim надають користувачам широкий спектр інструментів для вирішення головоломок та боїв з ворогами. Наприклад, головному герою Thief надають кілька видів стріл: одні оглушують ворогів, інші гасять смолоскипи, треті дозволяють видертися на височини. У BioShock, крім звичної вогнепальної зброї, в арсеналі протагоніста присутні плазміди, що наділяють його різними здібностями і відкривають нові бойові механіки та способи проходження гри: наприклад, ви можете вистрілити електрикою в калюжу і оглушити ворогів, що стоять в ній, після чого перестріляти їх. Гравець у цих іграх постійно шукає підходи до різних ситуацій та мислить з позиції «А що якщо…»

Штучний інтелект у симуляторах занурення розроблений таким чином, щоби постійно створювати різні міні-історії, куди і буде залучений головний герой. Сторожа в Thief реагує на звук кроків Гаррета, патрулі в Dishonored постійно змінюють маршрути, а вороги в BioShock, відповідно до сюжету, можуть атакувати один одного, полегшуючи гравцю завдання по їх знищенню. Дії протагоніста впливають на поведінку ШІ: так, вороги в Dishonored, помітивши гравця, залишатимуться настороженими до кінця місії та сповістять інших персонажів про його присутність.

Оточення в Immersive іграх не тільки дає геймеру свободу вибору шляху до мети, а й розповідає йому історію ігрового світу. Причому оповідачами можуть виступати як банальні записки, е-мейли, аудіощоденники, так і ті елементи, які в інших жанрах не несуть корисної інформації – наприклад, архітектурні стилі будівель або внутрішнє оздоблення приміщень.

Всі елементи оточення відповідають логіці всесвіту, в якій відбувається хід сюжету гри, що сприяє значно глибшому зануренню. Так, будинок знатної людини в Thief не можна сплутати з комірчиною звичайного слуги: перший засліпить дорогим інтер'єром, друга за допомогою дрібниць розповість про злидні та негаразди свого власника.

Підбірка кращих ігор Immersive Sim та їх історія

ULTIMA UNDERWORLD

Першою грою, що заклала основи жанру Immersive Sim, стала Ultima Underworld: The Stygian Abyss 1992 від студії Blue Sky Productions і легендарного розробника Воррена Спектора. Вона відправляла головного героя до похмурого гігантського підземелля на пошуки викраденої дочки барона. Дорогою гравець стикався з безліччю ворогів, пасток і головоломок, при цьому підземелля можна було дослідити в будь-якому напрямку, а битви проходили в реальному часі.

Ultima Underworld містила елементи Immersive Sim і не тільки: гра справила значний вплив на різні жанри: нею надихалися творці багатьох культових сьогодні RPG, шутерів та пригодницьких екшенів, а ресурс Gamasutra взагалі вважає, що вона лягла в основу всіх сучасних тривимірних рольових ігор. Студія Blue Sky Productions, що розробила проект, незабаром змінила назву на Looking Glass Studios, подарувала світові кілька культових Immersive Sim і одну з найвідоміших пасхалок - код 0451, що використовується в багатьох іграх.

SYSTEM SHOCK

Гра 1994 року розповідає історію людини, яка знаходиться всередині космічної станції, якою управляє божевільний штучний інтелект SHODAN. System Shock робила акцент на битвах і не могла похвалитися великою нелінійністю, але занурювала геймера у віртуальний світ за рахунок великої кількості можливостей по взаємодії з оточенням і розкиданих на рівнях повідомлень, де розкривалися події, що передували основному сюжету.

У 1999 році System Shock отримала продовження під авторством Looking Glass Studios, заснованої дизайнером ігор із Irrational Games Кеном Левіном. Тут залучення до ігрового світу відчувалось ще відчутніше, завдяки системі розвитку персонажів, яка дозволила вибирати різні ролі і, відповідно, методи проходження та всеохоплюючу атмосферу, яка буквально занурила геймера в невимовний жах. System Shock 2 однозначно включається до списків найкращих ігор в історії, а підступності SHODAN можуть скласти конкуренцію лише одиниці лиходіїв (за винятком, можливо, GLaDOS).

THIEF

У 1998 році відбувся реліз Thief: The Dark Project, гри, яка розповідала про пригоди злодія на ім'я Гаррет у похмурому стімпанк-фентезійному світі. Вона навчила гравців ховатися в тіні: вийти з бійки було майже неможливо, та і арсенал головного героя відкрив багато можливостей для стелс-проходження гри – лук злодія міг бути обладнаним звичайними, запальними, водяними, шумовими та іншими видами стріл.

Thief: The Dark Project зробила геймера жителем ігрового світу. Ніяких деталей притаманних іншим відеоіграм, таких як радари, міні-карти, зір крізь стіни, – лише індикатор видимості, який був чи не єдиним доступним елементом інтерфейсу, а карта являла собою схематичний план місцевості, намальований вручну. У таких умовах гравцю доводилося покладатися лише на уважність і пам’ять.  Чи варто ставити питання, наскільки глибоко все це занурювало у ігровий світ?

У 2000 році Looking Glass Studios випустили продовження під назвою Thief II: Metal Age. Продовження стало ще масштабнішим у всіх аспектах: локації стали більш просторними, гаджетів в арсеналі Гарретта стало більше, ШІ став більш розумним. На жаль, наступні релізи цієї серії (особливо перезавантаження Thief 2014) більше не можна назвати повноцінними представниками Immersive Sim жанру через аспекти реалізації цих ігор.

DEUS EX

2000 рік став точкою відліку для ще однієї Immersive Sim серії ігор - Deus Ex. Воррен Спектор, який приєднався до студії Ion Storm, давно мріяв створити гру за мотивами шпигунських трилерів, де були б присутніми спеціальні агенти та урядові змови. Мрія втілилася у вигляді історії про спецагента антитерористичної організації, який протистояв таємним організаціям у сеттингу антиутопічної Землі майбутнього.

Deus Ex занурювала геймерів у себе повністю: гравець самостійно створював персонажа, обирав шлях його розвитку, вирішував, якими способами та шляхами проходити місії. Нанотехнології, що імплантуються в тіло протагоніста, дозволяли ставати невидимим, надсильним, невразливим, безшумним, відкривали вміння злому систем безпеки - загалом, давали гравцеві можливість використовувати фантазію на всі сто відсотків.
Оточення тільки посилювало залучення геймера в похмурий кіберпанк: на локаціях можна було знайти безліч записок, що розкривали історію ігрового всесвіту, а вибори в діалогах відбивалися на подальшій долі персонажів, фракцій і світу, приводячи до різних варіантів кінцівки.

Саме щодо Deus Ex уперше було використано термін "Immersive Sim". Пізніше гра отримала кілька продовжень і приквелів, і деякі з них, - особливо Human Revolution і Mankind Divided, - також є еталонними зразками жанру.

ARX FATALIS

Arx Fatalis - гра 2002 року випуску від студії Arkane Studios, яка оповідає про долю планети Екзости, жителі якої змушені ховатися в підземних тунелях.

Тут панує магія, яку активно використовує головний герой: у грі реалізована цікава система малювання заклинань у повітрі - якщо неправильно накреслити руни, заклинання не спрацює. Це сильно заважало в боях, зате сприяло залученню гравця. Можливості посмажити їжу на багатті, прибити безсмертного гуля до землі, щоб не вештався підземеллям, причепити ключі, що накопичилися, до персня заради економії місця в інвентарі, істотно доповнювали ефект занурення.

BIOSHOCK

У 2007 році світ побачила перша частина серії BioShock за авторства Irrational Games і Кена Левіна. Розробники створили величезне, красиве, але похмуре, підводне місто Захват і відправили туди головного героя, який зазнав авіакатастрофи якраз поруч із маяком, що веде в глибинний світ. У BioShock саме місто розповідало історію – як і доволі притаманно для Immersive Sim ігор за допомогою аудіощоденників, і доволі незвично - через інтер'єри приміщень і сценки, що розігрувалися персонажами.

Не менш захопливим був і геймплей. Гравець отримував у своє розпорядження великий арсенал зброї і плазмідів, які можна було комбінувати, і які відкривали перед ним купу можливостей. Про калюжі з електрикою ми вже говорили, але ними список тактичних хитрощів не обмежувався: як щодо того, щоб заморозити супротивника і розбити його на безліч осколків або жбурнути у ворога його ж гранату?

Сиквел BioShock вийшов 2010 року, а 2013 року Irrational Games випустила BioShock Infinite - гру, що не має прямого стосунку до попередніх частин, але дія якої розгортається в тому ж всесвіті. І якщо BioShock 2 можна назвати повноцінним Immersive Sim, то Infinite, зважаючи на свою лінійність і кінематографічну подачу сюжету, вже таким не є, за винятком доповнень Burial at Sea 1 та 2. Також Bioshock 1 Remastered та Infinite доступні з неофіційною українською локалізацією.

DISHONORED

Arkane Studios, яка випустила раніше Arx Fatalis і Dark Messiah of Might and Magic, не полишала спроб зробити ідеальний Immersive Sim. І в Dishonored (2012) розробники дуже близько підібралися до втілення своєї мрії. Ця гра поєднує стелс, надприродні здібності та фехтування, відкриваючи перед геймерами масу способів проходження місій.

Банальних хованок у тіні тут недостатньо - ви можете зі швидкістю блискавки переміщатися по локації або вселитися в рибу чи пацюка і заплисти в потрібну будівлю через каналізацію. Свобода вибору стосується і варіантів усунення ворогів: тут можна відігравати як і принципового пацифіста, не чіпати стророжу, а лиходіїв не вбивати, а лише "нейтралізувати" - наприклад, відправити на довічну каторгу, або, навпаки, залишати після відвідувань локацій гори трупів, що не тільки відбивається на вигляді та атмосфері світу але і прямо впливає на кінцівку.

Відповідно до принципів жанру, Dishonored оповідає про світ через оточення: часом незначна деталь у кімнаті персонажа може розповісти про нього більше, ніж діалог. До того ж, в арсеналі протагоніста є серце, що говорить та  розкриває темні таємниці місць, людей і предметів, на які вкаже головний герой.

У 2016 році гра отримала сиквел, а роком пізніше - самостійне доповнення під назвою Dishonored: Death of the Outsider. Обидва проєкти розвивали ідеї, закладені в першій частині, збільшили масштаб пригоди і розширили поле для експериментів.

PREY

Prey 2017 року випуску від все тієї ж Arkane Studios повністю ігнорує попередню гру серії, що вийшла в 2006 році, залишаючи лише загальну тематику інопланетного вторгнення. Тут протагоніст вирушає на космічну станцію, де незабаром стикається з прибульцями-"тифонами". Перед ним постає завдання вижити на захопленій ворогами станції і дістатися до розгадки таємниць, які ретельно приховує командування - як завжди, дійсність виявляється не тією, якою здається.

Prey містить нелінійний сценарій, розгалужені рівні та повну свободу дій, дозволяючи проходити гру так, як захочеться гравцеві. Розробники постаралися повністю занурити геймера у віртуальний світ, наповнивши його мільйоном деталей, зробивши ворогів розумними і хитрими і змушуючи шукати нетривіальні способи вирішення поставлених перед персонажем завдань. Однозначно, один із найкращих представників жанру Immersive Sim.

THE OCCUPATION

Детективний трилер від студії White Paper Games також можна віднести напряму до ігор Immersive Sim. І на те є кілька причин, серед яких можна відзначити вражаючу свободу у виборі шляхів проходження, розгалужений дизайн рівнів і акцент на оповіданні сюжету.

Вирушивши до альтернативної Британії 1987 року, гравець у ролі журналіста має провести власне розслідування щодо теракту, що прогримів у країні, та дізнатися, хто за ним стоїть - терористи або ж уряд, який затіяв подвійну гру з метою закрутити гайки власним громадянам.
На все про все у головного героя є всього чотири години, і час буде йти незалежно від його дій. За цей час потрібно встигнути вивчити кабінети урядової будівлі, зібрати докази, розв'язати головоломки і водночас не потрапити під варту. Через ту кількість можливостей, які дає The Occupation, а також автентичність гри, ви напевно зануритеся в неї з головою і не виринете, поки не випробуєте всі доступні вам механіки якщо ви фанат жанру Immersive Sim.

CONSORTIUM: THE TOWER

Науково-фантастична гра, присвячена пригодам агента, який повинен зупинити терористів, які захопили якусь Вежу Черчилля. Гравцеві буде потрібно досліджувати територію, ухвалювати далекоглядні рішення і, звичайно ж, протистояти небезпечним лиходіям.

Розробники Consortium: The Tower позиціонують гру як данину поваги культовим Immersive Sim, а тому вона містить багато знайомих шанувальникам жанру елементів, включно із взаємодією з інвентарем, прокачуванням, розвиненою діалоговою системою, можливістю здобувати інформацію з оточення та розв'язувати проблеми без перестрілок, нелінійною розповіддю тощо. Додайте до цього регулярний злам "четвертої стіни" - і отримаєте майже ідеальну (і, на жаль, майже непомічену аудиторією) гру.

VAMPIRE: THE MASQUERADE — BLOODLINES

Над Vampire: The Masquerade - Bloodlines працювали геймдизайнери, які подарували світу серію ігор Fallout і незабутній Arcanum: Of Steamworks and Magick Obscura. Розробники вирішили перенести всесвіт настільних РПГ про клани вампірів і перевертнів, стародавніх чудовиськ і напівбогів, що влаштувалися в темряві не готичних замків, а сучасних мегаполісів. Усі кровопивці змушені дотримуватися правил Маскараду і не вбивати всіх людей на очах у остовпілих очевидців. Усі вони діють приховано, хоч і обплутали своїми тенетами весь світ.

Досвід попередніх проєктів дав змогу команді створити по-справжньому вільну для проходження гру, що даватиме змогу насолодитися глибоким сюжетом про протистояння всередині вампірських кланів, але не змусить гравця діяти лише в один спосіб. Проходження залежить навіть від вибору сімейства кровососа, що відкриє додаткові механіки або сховає деякі гілки діалогів, а може й повністю прибрати для вас можливість вільно переміщатися локаціями через особливості зовнішності вовкулака.

Гра ще й має вид від першої особи, що вкупі з повною свободою дій і стелс елементами цілком заслужено записує Vampire: The Masquerade в Immersive Sim.

WEIRD WEST

Weird West навпаки, сильно виділяється зі звичних усталених лекал, за якими зазвичай і визначається цей жанр інтерактивних розваг. Гра є сумішшю ізометричного шутера з рольовою грою і стелс-екшеном про Дикий Захід, населений потойбічними силами, відьмами, бандитами, мутантами та іншим несподіваним для цього сеттингу бестіарієм. Зовсім не дивно, що працювали над проєктом ті ж команди, що допомагали створювати Prey і Dishonored.

У підсумку вийшла пригода з такою свободою творчої думки для вирішення місцевих квестів, що не приписати Weird West до нечисленних ігор піджанру не можна. Ви будете проходити кілька історій персонажів, які переплетені одна з одною і показують деколи одні й ті самі події, але з абсолютно різним підходом до вирішення підкинутих ситуацій.

Рушій гри дає змогу здолати більшість суперників безшумно або навіть не торкаючись їх безпосередньо. Якщо вам здається, що до мети можна дістатися несподіваним шляхом, то не позбавляйте себе задоволення придумати свій унікальний спосіб. Здається, що таким міг би стати тривимірний Fallout, якби за нього не взялася Bethesda.

DEATHLOOP

Часом з'являється таке відчуття, що за який би концепт не взялася Arkane, у результаті вийде Immersive Sim. Так вже бачать свої творіння геймдизайнери і команда розробників студії. Не зраджуючи собі, вони намагаються надати геймерам повне занурення в кожне творіння.

Deathloop - екшн-пригода, що закинула головного героя у часову петлю. Він втратив пам'ять і не пам'ятає нічого, крім необхідності усунути 8 цілей. Ті перебувають на острові, на якому прокинувся Кольт, і їх треба вбити до настання опівночі.
Звичайно ж, у вас не буде обмежень у виборі порядку ліквідації об'єктів або способів вбивства. Щоразу отримуйте нові здібності, зброю і придумуйте тактики дій. Але все не так просто. Встигнути потрібно за певний термін, а випадкова смерть не поверне вас до чекпоінту, а перезавантажить день заново.

А ще ви не єдиний бранець часової аномалії. З вами на острові замкнена дівчина Джуліанна, яка всіма силами спробує знайти і пристрелити вас раніше, ніж ви почнете викреслювати візіонерів зі списку цілей. Керувати нею буде другий гравець у мережевих боях або штучний інтелект під час одиночних забігів. Ця механіка додає ще більше варіативності і без того не обмеженому нічим геймплею, але невідомо наскільки впливає на імерсивну симуляцію.

Майже Immersive Sim ігри

Думки, які саме ігри відносити до жанру Immersive Sim дуже різняться.

Багато хто зараховує до нього також серію The Elder Scrolls, пригодницьку гру Dark Messiah of Might and Magic і навіть "Космічних рейнджерів" і трилогію S.T.A.L.K.E.R. Крім того, елементи симулятора занурення містять стелс-екшени Hitman, Alien: Isolation, серії Gothic, Risen, Dark Souls.

За бажання, можна віднести до напряму навіть таку гру, як Snowrunner: відключіть інтерфейс, увімкніть вид із кабіни вантажівки та вирушайте до місця призначення, орієнтуючись тільки за візуальними мітками - і ви відчуєте таке занурення, якого не досягти в будь-якій іншій грі про автомобілі!

Рамки жанру доволі сильно розмиті, тому суперечки на тему, що саме зараховувати до нього, можуть тривати дуже довго.

На жаль, при стабільно високих оцінках Immersive Sim ігор, вони часто стають збитковими. Буквально кожен проєкт у списку вище демонстрував гнітючі показники продажів, унаслідок чого чимало франшиз відійшли в минуле, як Thief, а деякі було поставлено на паузу (Dishonored) або й зовсім обірвалися на півслові (Deus Ex).

Причини цього - дуже висока складність, а отже, і вартість розробки, перевантаженість ігор зайвими для більшості геймерів механіками. Тому не можна точно сказати, чи побачимо ми в найближчому майбутньому нові проєкти Immersive Sim, чи жанр піде у небуття, щоб коли-небудь повернутися зі свіжими ідеями.

Утім, деякі зрушення в цьому напрямку є і зараз: у надрах ігрових студій неспішно розробляються ремейк System Shock і повноцінна System Shock 3. Крім того, Arkane Studios, та сама, що випустила культові ігри Immersive Sim, розробляє Redfall - імерсивний шутер у відкритому світі про мисливців на вампірів, які влаштували сонячне затемнення і тепер безкарно нападають на мирне населення.

Винищувати нечисть можна в гордій самоті або в компанії 4 друзів, з якими ви точно придумаєте кілька нових ефективних способів вбивства упирів, на повну використовуючи можливості гри.